Портал сметчиков

---

1. ПДВ-ПДВ на 120 грн.
Ставимо в кошторис 100 і 20 ПДВ, яке побігло по колу і лягло на кінцевого споживача (фіз особу, якщо продаємо хліб, бюджетну орг, якщо робимо роботи для бюджету).

2. Єдінщик продає ПДВешніку за 120 грн.
ПДВешнік розділяє і ставить в кошторис (і на приход 100грн) і на ПДВ 20%

3. ПДВешнік продає Єдінщику за 120 грн.
Єдінщик ставить собі на приход ( і вкошторис) ціну, яку запрлатив - 120 грн. При продажу далі додає податок 5%.

4. Єдінщик єдінщику за 120 грн.
На приход і в кошторис 120грн. При продажу додає 5%.

ВИСНОВОК:
20% пдвешніка завжди ставляться в кінці, а у відпускну ставимо на 20%.
Єдінщику все-одно, він ставить ту ціну, за яку купив.
Якщо довгим ланцюжком продають пдвешники один одному - ПДВ мігрує і в кінці кінців лягає на кінцевого споживача.
Якщо довго продають один одному єдіншики - з кожним продажем собівартість зростає на 5%.
ЄДИНИЙ ПОДАТОК, НА ВДІМІНУ ВІД ПДВ, НЕ МІГРУЄ, А НАКОПИЧУЄТЬСЯ.

ЗІ - якщо ми хочемо докопатися до суті, варто зберігати холоднокровність.